Знаю, що це може виглядати як провокативний пост, але це не так, і розумію, що в коментарях, скоріше за все, будуть срачі.
Питання ось у чому: до повномасштабної війни я російську літературу не читав (був один раз спробував прочитати достоєвського, але закинув, але тоді такий період був, що жодна книга взагалі не подобалась), а після війни у мене з’явилась ненависть до всього російського, яка досі є. Я відмовився від російського контенту і повертатись до нього не планую, і взагалі не розумію людей, які дивляться щось російське.
Я навіть трохи читав про погляди тих їхніх класиків, і, звичайно, що всякі толстоєвські були імперцями, які погано ставились до України (і взагалі до інших народів, окупованих росією). Знаю, що росія їх дуже просувала, щоб поширити свою культуру і літературу, водночас знищуючи українську (і літературу інших народів), і врешті-решт у нас зараз війна на виживання, їхня культура для нас є буквально небезпечною.
Тим не менш, не знаю чому, але мене просто тягне прочитати чи то карєніну, чи прєступлєніє і наказаніє тощо. Можливо, один із факторів те, що мені дуже подобаються деякі письменники, на яких російська література вплинула. Можливо, також впливає і пропаганда, коли вестерни возвеличують цю літературу.
Через це я почуваю себе великим лицеміром: з одного боку я засуджую споживання російської культури/контенту, а з іншого думаю про це, і виникають думки, що хочу її прочитати…
Можливо, це звучить смішно і тупо, але чомусь мені це не дає спокою. Якщо вже, на жаль, здамся і прочитаю якусь російську книжку, то, звісно, буду піратити, щоб ці виродки ніяким чином не отримали мої гроші.
То як ви відноситесь до читання цієї літератури зараз?