Доброго всім дня. Знаю, що тема вже всім набридла, але я не знаю, де ще спитати.
Ключові моменти:
Закінчую бакалаврат "в педі" на факультеті іноземних мов як вчитель англійської мови. Сфера подобається, працюю репетитором. Є товариство в організаціях, сертифікат Introduction to CELTA, C2. Планую і хочу розвиватися далі в цьому напрямку.
Планую піти на магістратуру по цьому самому ж напрямку. Потрібні поради, куди.
Вимоги від університету: тут дві крайності. Мені треба або що б давали реальні знання, або хоча б не мурижили совєтщиною і культом педагогів 18-19 століття; або навпаки, закривати сесію за благодійні внески і не треба ходити взагалі, пару раз посвітитися і все. 4 роки я провчилась в організації, де половина викладачів вимагали знань, а інша половина - валила заради хабарів, і важко вгадати, хто з них хто. Тобто і ходи, і плати. Ця невизначеність і лицемірство були найважчою частиною навчання.
При цьому бажано, щоб цей ВНЗ не був розташований в не супер великому місті (<400к населення), тобто не Київ, не Одеса, не Львів т.д. Не можу зараз собі дозволити ціну проживання там. Я розглядаю регіональні центри, деякі області центри, особливо Черкаси, Тернопіль, Вінниця. Якщо в когось є досвід з ТНПУ, ВДПУ, ЧНУ, особливо цікаво почути про це.
Пробний бал ЄВІ і ЄФВВ в мене середній, але на педагогічну спеціальність нормальний (>190-200 англійська, >160 ТЗНК, >160 педагогіка і психологія і це ще без підготовки). Статті, тези, наукові роботи писати вмію, хоч мені цей процес не подобається.
Навіщо?
Батьки пресують, бо для них це незакінчена вища, тобто те саме, що відрахування (див. далі)
Фактично заради бумажки, але більше - вирватись а нове місто, знайти товаришів. Зараз проживаю у скромному тихому місті, людині мого віку (20) тут робити фактично немає чого, немає навіть бібліотеки, воркшопів, якихось клубів чи що. Навчання проходить типу онлайн, а по правді проходить... Не проходить.
Проживаю зараз у батьків з агресивною гіперопекою, які вимагають в 20 років відчитуватися за кожен вдих (що вдягаю, що купую, що їм, з ким переписуюсь?), немає своїх ключів від дверей, зате є постійні коментарі про мою некомпетентність як вчителя, і чого немає хлопця, де внуки, де реальна робота тощо. Працювати важко, оскільки мої заняття не приймаються серйозно, перебивають, заходять в кімнату під час роботи... Я розглядала варіант не йти на магістратуру і просто з'їхати, але це буде означати повну відсутність контакту з ними в майбутньому. Магістратура буде для ним єдиним "реальним" поводом змінити місто і щось там може почати будувати. Я в цьому оточенні більше не витримую.
Ціна навчання - не переймає, але відкриті пропозиції (де є бюджетні місця) буде бонус. Форма - очна, вечірня або змішана, але не заочна. Академічна мобільність не цікава. Студентське життя, гуртожитки - не впливає на вибір. Якщо немає практики в школі - це плюс)
Всім хто відгукнеться - дякую.