u/Three-headed-viper

. Критику. 

В Інтернеті не раз стикалася з ситуацією, коли розповідаєш історію з життя а в відповідь “ не може такого бути", або розповідаєш якийсь свій досвід, а фідбеком ловиш " тобі цим не треба займатися”, або ж " ти не компетентна”. Чи неприємно це? Безперечно. Чи варто звертати на це увагу? Кожен вирішує сам. 

Особисто моє ставлення до критики цілком лояльне. І, коли я кажу про критику, я маю на увазі в першу чергу конструктивні зауваження. ( Та, так, я в курсі,що до цих двоїх речень можна дої@тися, проте, мені лінь формулювати розширеніше й точніше).  

Так от. Якісна критика це класно, це те, що думаючу людину стимулює на подальший розвиток. Але, так вже сталося, що до критики вдаються як ті,хто трохи більше розуміється, так і ті, хто обмежений лише своїм досвідом і досвідом людей зі своєї бульбашки. Що це означає для крієйтора? Це означає вічний біг з перепонами. Ви написали пост? Його обов'язково хтось обісре. Не по ділу, а з аргументами типу " шішка, такого не буває, нормальні люди так не живуть”. І все б нічого, кожен же судить по собі, але в душі кожного крієйтора живе маленьке сонечко, яке потребує схвалення. І оці слова, які заперечують написане, повністю демотивують крієйтора продовжувати. Як це виглядає в реальності? 

Люди щамовкають, перестають писати, видаляють написане вже. Що це означає для невеликих спільнот? Менша кількість цікавого контенту, менша залученість нових учасників, невелика спільнота розбігається по цікавіших місцях.

А терер трохи про мене й мій досвід і мої висновки. 

Я та людина, яка якогось хріна вічно потрапляла в історії . Серйозно, озираючись назад, я в глибокому шоці, що мені вдалося вижити. Не знаю як це працює, проте, в моєму житті була купа ситуацій, коли я своїми ж діями заганяла себе в становища, де б нормальні люди кричали від жаху й кликали поліцію / маму. А мені норм. Моя природня реакція на стрес: я починаю дико ржати. В сукупності з моїми фізичними даними й деякими моїми інтересами, про які я не вважала за необхідне мовчати, видовище було, мабуть, достатньо загрозливе, тож з усіх ситуацій я виходила без втрат,по суті. До чого вам цей офтоп? До того, що, стукни мені в голову розповісти вам, людоньки, деякі історії з мого підліткового/ студентського життя, ви б щиро написали “ не пиз@и". І були б в своєму праві, проте, я ж то знаю, що це все відбувалося. Що це означає в розрізі моєї контентмейкерської діяльності? Що я постійно вчуся приймати " не пи@ди” не як особистий недолік, не як сумнів в моєму авторитеті, а як те,що інші люди живуть просто інакше. 

Чого я звертаюся з цим потоком сумбурних думок після, по суті, дванадцятигодинного робочого дня,до вас,  любі крієйтори? Просто дружня порада: не сприймайте на свій рахунок чужу недовіру. Повірте, є люди, які живуть інакше. І, базуючись на власному досвіді, їм важко прийняти, що життя буває інакшим. 

Чого я пишу це на загал, де це можуть прочитати й геніальні критики,яким все не так? Ну, по суті, просто аби зауважити: не у всіх таке стале й однотипне життя,як в вас. І, якщо що ( особисто від себе) не всі трахаються/ займаються коханням нудно й виключно протягом двох хвилин, де більшість часу займає розпаковка презерватива. 

​

Дисклеймер: цей пост написаний не з метою когось образити, я просто щиро намагаюся розібратися що вами керує.

Отже, чоловіки,які обожнюють довгі нігті, покриті червоним, лаком на руках партнерок, скажіть, чому ви постійно фантазуєте про глибокі подряпини по всьому тілу? Ви не подумайте, я не хейчу, я щиро вам співчуваю й маю підозру, що в вас говорить ваша непропрацьована з дитинства травма, яку вам нанесла сусідська кішка, але ж чому не можна було її пропрацювати перш, ніж починати стосунки? Невже ви не здатні зрозуміти, що ваша хвора потреба в подряпинах псує настрій іншим? І ні, ви не подумайте, що я огульно звинувачую всіх чоловіків, які люблять червоний лак на довгих нігтях своїх партнерок в цьому бажанні, в мене був травматичний досвід зустрічання з таким партнером, то він після гарячої в моєму розумінні ночі, коли я спала, почав дряпати моїми покритими червоним лаком нігтями собі живіт. На ранок я прокинулась вже з зіпсованим манікюром, ща який, до речі, я заплатила немалі гроші! Тож моя ініормація точна й помилка в судженнях з мого боку абсолютно неможлива.

Цей пост написаний не для хейту, якщо що, я щиро намагаюся зрозуміти чому чоловіки, які люблять, коли в їхніх партнерок довгі нігті, покриті червоним лаком, хочуть ходити в подряпинах. Всім добра, якщо що. Бо я ж миле сонечко з травматичним досвідом, отриманим внаслідок взаємодії з одним чоловіком, який любив, щоб в його парнтнерок нігті були довгими й покритими червоним лаком.

Контентрайтери, як ви визначаєте, чи пост залетів? Ну, з жіночими фото все ясно, а от ви, чоловіки, або ті, хто буквочками пише. Як ви розумієте, що це ваш момент ерослави?

Їду в маршрутці, поряд їде якийсь мужик. В мене це вже довга поїздка, тож, на фоні болю через відсиджений копчик, друкую сцену. Раз зауважила, що він дивиться на мій екран, другий. Ловлю його погляд, дивиться на мене кришталево чистими очима. Заходжу в спільноту й починаю повільно перегортувати пости " фото, відео чол", відвернувся в інший бік. Дякую, мужики❤️