u/Ihokon

Мила запропонувала повечеряти в саду на вулиці - я погодився. Погода гарна, вітру нуль, тепленько. Виніс стіл, і табурети, дітвора принесла їжу - всі довольні. Коротше повечеряли, прибрали зі столу, трохи з дружииною повтикали-побалакали, і я кажу їй, що давай стіл залишем, така файна погода, мо' ще завтра тут же посидимо. Вона погодилась, і ми пішли в дім. Я пішов в душ, і чую мила кричить, щоб я бігом виходив - почався дощ, і треба терміново занести стіл в будинок. Я глянув, що на дворі ніч, нікого немає, тай погнав голий - ніхто не бачить, година пізня майже дванадцята ночі. І тут картина: я повністю голий, лиш в шльопках несу того стола з милою, і я забув, що між нами і сусідами розібраний забор - ремонтуємо, і їхній детектор руху мене засік, і увімкнув освітлення, а сусід з дружиною в цей час стояли під козирком, і любувались дощем. Ржали всі - я, дружина, і сусіди. Ну стола ми таки донесли, я не здався)))