
u/Anastasiia-Asp

- Чоловіки дискриміновані на законодавчому рівні в Україні, слов'янських країнах, США та країнах Європи.
- Чоловіки частіше: вбивають себе (у 4 рази), бездомні (у 2–3 рази), мають залежності (у 2–3 рази), травмуються й гинуть на небезпечних роботах — понад 90% таких смертей. Чоловікам забороняють почуття.
- А тепер поговоримо про стереотипи.
Це починається з дитинства.
Чоловікам ніби кажуть: твоє тіло не належить тобі. Ти – річ та інструмент. Ти належиш суспілству. Яким чином? Спочатку з раннього дитинства їм забороняють емоції, забороняють відчувати біль. Забороняють мати власні смаки та уподобання.
"Хлопчики не плачуть" - кажуть їм. Я на власні очі бачила, як мати прищеплювала стереотипи своєму маленькому синові, забороняла йому мати свої смаки.
Хлопчиків та чоловіків контролюють за допомогою сорому — природного механізму підпорядкування людини зграї та ватажку. Якщо ти не такий, як решта, якщо ти слабкий, або навіть якщо ти смієш задуматися про ці правила — ти нікчемний, недостойний і не маєш цінності, ти сміття. Ти не справжній чоловік.
Сором, як я вже сказала, — механізм підпорядкування. Його активно експлуатують у дитинстві. Дитина знає, що якщо вона не така, як від неї вимагає суспільство, її відторгнуть.
Хлопчикам показують, що вони мають звичайну людську цінність лише тоді, коли вони сильні, лише тоді, коли вони самі для себе менш цінні, ніж, скажімо, жінка. Лише тоді, коли вони самі визнають свою цінність функціональною. І щоб заслужити право на цінність, ти маєш служити й слухатися.
Таким чином, їх відчужують від власних тіл, створюють їм емоційну і часто тілесну дисоціацію.
Це відбувається також через насильство, якого хлопчик зазнає з дитинства: від болю й позбавлень людина дисоціюється зі своїм тілом, тобто відокремлюється від самої себе.
- Мої опоненти відповідають: «Це все патріархат. Чоловіки самі побудували таку систему. Чоловіки — клас гнобителів».
У гіршому випадку я навіть чую від них погрози на адресу чоловіків — мовляв, хай радіють, що жінки не прагнуть помсти.
Тож давайте розберемося, чи справді чоловіки володіють світом. На перший погляд, при владі в будь-якій країні й справді більше чоловіків. Але...
Чоловіки при владі й чоловіки-громадяни — це дві різні групи. І водночас других звинувачують у гріхах перших — що і є віктимблеймінгом.
Існуючу систему вже нерелевантно називати патріархатом. І створили її не сучасні чоловіки, а наші спільні предки. Жінка винна так само, як і чоловік.
А у Васі взагалі є шанси потрапити до влади?
а) Шанс Васі попасти до влади дуже малий, 0,00001, бо більше шансів мають попасти ті, хто має там якихось родичів тощо.
б) Жінки так само відповідальні за майбутнє, як і чоловіки. Вони голосують. Вони передають стереотипи. Я на власні очі бачила, як жінка забороняла власному синові мати особисті вподобання в їжі, бо «він же не дівчинка». Як жінки в інтернеті вимагають, щоб їхні життя цінували більше, адже вони можуть народжувати, але водночас наполягають, що вони не інкубатори. Як жінки вимагають від чоловіків одночасно і рівних прав, і повного фінансового забезпечення…
Жінки можуть голосувати й протестувати — так само, як і чоловіки. Обидві статі, якщо говорити саме про звичайних людей і не змішувати їх із владою, несуть однакову відповідальність. А що ж до влади в різних країнах — там є жінки, які беруть участь у дискримінації чоловіків.
в). Феміністки й жінки не повинні займатися проблемами чоловіків? Як би не так. Коли темношкірих людей пригнічували, обов’язком кожної гідної людини було виступити на їхній захист. Тепер пригнічені чоловіки.
г). Чому чоловіки самі не захищають свої права? Усе просто: люди інертні. Раніше жінки були пригнічені значно сильніше — і сформувався фемінізм. Жінки вже знають, що мають право бути такими, якими хочуть бути. Чоловікам же досі нав’язують думку, що навіть замислитися про власне право на себе — це ганьба, що робить їх «несправжніми чоловіками» й нібито позбавляє права на існування.
P. S. Я, звичайно, говорю не про всіх феміністок, а про тих, які найгучніше кричать із сосцмережах. Я підтримую адекватний фемінізм та боротьбу за права жінок.